|
Новини Дніпра |
Сторінка психолога |
|||||||||||
| Академічна – пристосування дитини до норм закладу: характеризує ступінь відповідності поведінки дитини нормам (прийняття вимог вихователя і ритму навчальної діяльності, опанування правилами поведінки) | ||||
| Соціальна – пристосування дитини до групи однолітків: відображує успішність входження дитини до нової соціальної групи (прийняття дитини групою, достатня кількість комунікативних зв’язків, вміння вирішувати міжособистісні проблеми та ін.) | ||||
| Особистісна – характеризує рівень прийняття дитиною самого себе як представника нової соціальної групи і відображується у вигляді відповідних самооцінки та рівня домагань у навчально-ігровій діяльності, прагнення до зміни себе | ||||
Успішне призвичаєння дитини до нового середовища залежить від:
- Стану її здоров’я;
- Особливостей нервової систем;
- Розвитку комунікативних навичо;
- Сімейних стосунків, стилю виховання в сім’;
- Уміння дорослих забезпечити активізацію адаптаційних ресурсів.
Напрямки роботи щодо адаптації дитини :
- Просвітницька робота з батьками (анкетування, соціально-педагогічний патронаж родини, тренінги-консультації, ділові ігри, «круглі столи», розважально-виховні заходи тощо).
- Робота з педагогами (лекції, бесіди, соціально-психологічні тренінги, консультації, моделювання педагогічних ситуацій).
- Адаптаційно-розвивальні заходи для дітей (ігротерапія, ігрові вправи, релаксація…).
Дитина – ваш помічник
Іноді батьки думають, що легше все зробити самим, аніж навчити чомусь дитину. Але дітям надзвичайно потрібно відчувати свою приналежність до сімейних справ і обов’язків. Неважка для дитини праця у домі прищеплює необхідні життєві навички, навчає приносити користь родині, близьким, цінувати турботу про себе з боку батьків й шанувати чужу працю. Залучати свою дитину до виконання деяких домашніх обов’язків ніколи не пізно і ніколи не рано.З чого почати Для початку дитині потрібно пояснити терпляче і доступно, що від неї вимагається. Деякий час із нею мийте посуд або поливайте квіти і переконайтеся, що малюк все добре засвоїв. Дайте йому зрозуміти, що у разі необхідності ви завжди будете поряд. Цінуйте передусім внесок, а не якість зробленої роботи. Якщо дитина втратить інтерес до роботи, не закінчивши її, похваліть малюка за вже зроблене, замість того, щоб примусити продовжити виконання завдання. Не слід також жаліти дітей і виконувати за них роботу, краще допоможіть своїм маленьким помічникам так організувати свій час, щоб домашня робота не шкодила іншим заняттям.На все свій час
-
У 2-3 роки малюк повинен вже вміти збирати свої іграшки і складати їх у певне місце. Він може підмести підлогу, покласти на поличку свій одяг.
-
У 4 роки йому вже час накривати на стіл, годувати домашніх тварин, допомагати мамі складати постіль.
-
П’ятирічний малюк цілком вже спроможний розлити у склянки молоко або сік, прибрати свою кімнату, відповісти на телефонний дзвінок, винести сміття.
-
6-8 років він повинен вміти почистити овочі безпечною овочерізкою, витрусити килими, приготувати б
утерброд або фруктовий салат, погуляти з домашньою твариною.
-
9-10 років змінити постіль на ліжках, самостійно купувати хліб, молоко, вміти прасувати дещо, спланувати свій день народження, пришивати відірвані ґудзики.
-
Одинадцятирічна дитина вже може без страху залишатися дома сама з молодшими дітьми, стежити за своїм одягом, сервірувати стіл, розкладати їжу на тарілки, прибирати зі столу і мити весь посуд. Крім того, вона повинна вміти вкладати спати молодших дітей, прочитати їм казку
-
Особливості розвитку та навчання ліворуких дітей дошкільного віку
Сучасна система виховання й навчання дітей дошкільного віку передбачає розкриття й розвиток здібностей кожної дитини. У цьому напрямку роботи чітко визначилася і проблема розвитку та навчання ліворуких дітей. Довгий час в нашому суспільстві цій проблемі не надавали особливого значення, більше того – дорослі намагалися переучувати своїх ліворуких вихованців. Наслідки таких переучувань – серйозні фізіологічні та психічні втрати в розвитку дитини.Рекомендації батькам ліворуких дітей Як поводитися батькам з дитиною лівшею.
-
З огляду на підвищену емоційність і чутливість такої дитини,потрібно бути з нею чуйним і доброзичливим.
-
Створити для дитини сприятливий клімат у родині.
-
Не воювати з нею через впертість, а завуалювати це якою-небудь грою.
-
Прийняти як належне особливість дитини і не намагатися перетворити її на «правшу».
-
Хвалити за найменші успіхи й заохочувати художні чи музичні здібності, не прагнути зробити з малюка вундеркінда.
-
Намагатися частіше робити сюрпризи.
-
Не пред’являти до дитини завищені вимоги й не протиставити її іншим звичайним дітям.
-
Любити її такою, як вони є.
-
Якщо після п’ятирічного віку ви помітили в дитині незрозумілі нав’язливі прагнення, побоювання або страх, негайно зверніться до фахівця.
Як не можна поводитися з дитиною-лівшею
-
Насміхатися з приводу того, що дитина відрізняється від багатьох, тому що в основному все робить лівою рукою.
-
Зайвий раз підкреслювати це про сторонніх людях.
-
Намагатися доводити до сліз і викликати своїми методами виховання інші негативні емоції.
-
Бути в основному сухим і педантичним у спілкування з дитиною.
-
Створювати таку обстановку у своїй сім’ї, яка б знижувала самооцінку малюка, змушувала почуватися відкинутим і нікому не потрібним.
-
Таке виховання, зазвичай, сприяє розвитку неврозу або симптомів заїкуватості в маляти.
Як правильно робити вибір і кому віддати перевагуу дошкільному вихованні малюка
Коли народжується малюк, нікому й на думку не спаде довірити його виховання комусь, окрім мами й тата. коли ж ні, дитину допомагають няньчити бабуся або дідусь, та все-таки спочатку постійно тримають малюка на руках саме батьки. Але минає час, дитина зростає, і батьки дедалі частіше замислюються над тим, що потрібно вийти на роботу або просто покликати помічників, тому що весь час знаходяться вдома і займатися тільки виховання малюка – заняття виснажливе, та й гроші заробляти необхідно. Саме тоді перед мамами й татами постає вибір, кому віддати перевагу няньці чи бабусі? Батьків можна зрозуміти, одне вони прагнуть для своєї дитини всього найкращого, якісного і корисного. Вони сподіваються , що, наприклад віддаючи малюка у домашній або приватний садочок, отримують хоч і дорогу, але все-таки якісну освіту і догляд. А залишаючи малюка з бабусею, хочуть, щоб поруч із ним знаходилася рідна людина, яка напевне не скривдить його і не зробить нічого поганого. Спробуймо розібратися у всіх позитивних і негативних моментах кожного з цих варіантів вибору і допомогти батькам прийняти правильне рішення.
Дитячий садок
У якому віці потрібно віддавати дитину до дитячого садка? Це саме той випадок, коли все вирішується індивідуально. Наприклад, одна дитина дуже товариська, вона легко відпускає маму навіть у півтора-два роки, спокійно грається іграшками і майже не реагує емоційно на зміну середовища. А інший малюк з лементом чіпляється за маму, посувається незатишно скрізь, крім будинку і звичної пісочниці, і його важко вмовити дати руку вихователь ниці. Середній вік, коли дитина може вже спілкуватися з іншими дітьми і визнавати нові правила – 3-3,5 роки. Індивідуальні особливості дитини потрібно враховувати самостійно або порадившись із психологом. Деякі батьки дотримуються такої думки: раніше віддаси в садок – дитина буде більш товариською, у подальшому їй буде легше іноді це дійсно так, а іноді ні, тому похід у дитячий садок на тривалий час залишає негативний слід у душі дитини. Отже серйозно обміркуйте своє рішення і ще раз уважно поспостерігайте за своїм малюком. А що відбувається якщо батьки вирішили залишити малюка вдома?
Удома до школи
Плюси. Дитина не так часто хворіє. Малюк забезпечений якісний харчуванням і індивідуальним заняттям.Мінуси. У домашніх умовах батькам складно дотримуватися режиму дня. Якість підготовки до школи іноді буває сумнівною, тому що батьки рідко бувають педагогами-дошкільниками.Залишаючи дитину вдома, можна перекласти частину турбот на бабусю або няньку
Нянька
Плюси. Як правило, це людина із спеціальною педагогічною освітою, яка не рідко має великий досвід роботи з дітьми й у родинах. Нянька займається тільки вихованням дитини. Саме з нянькою дитина отримує той самий «індивідуальний» підхід, про який так мріють мами.Мінуси. Якою б гарною не була нянька, однак малюк буде позбавлений нормального спілкування зі своїми однолітками, не навчиться правил поведінки у дитячій групі.
Бабуся
Плюси. Користь бабусі є очевидною. Її перевага над нянькою – ставлення до малюка, як до рідного. І досвід виховання власних дітей, хоч і давній, є. Мінуси. Не всім мамам подобається бабусина позиція що до дитини. Бабусина педагогічна позиція найчастіше також не збігається з маминою, що викликає порушення поведінки в дитини.
Тільки мама
Плюси. Деякі мами вважають виховувати дитину категорично самі. Нічого поганого у цьому не має. Мама найкраще відчуває і розуміє малюка.Мінуси. Займаючись дитиною весь час, мама дуже стомлюється, іноді стає дратівливою і нестриманою. Вона рідко має спеціальні знання, щоб грамотно навчати дитину читання або математики
Отже, обирайте самі дорогі батьки!
Щоб прийняти правильне рішення, насамперед, визначте свою мету: якою ви бажаєте бачити свою дитину за кілька років, чого прагнете від дитячого садка або від няньки. До речі, якщо малюк тривожний і замкнений, то це зовсім не означає, що йому протипоказаний садок. Просто впродовж деякого часу дитина потребуватиме вашої допомоги.
Хай вам щастить, дорогі мами й тата! Думайте перш за все про те, щоб не нашкодити своїй дитині!
