Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 384" Дніпровської міської ради




Новини Дніпра

Сторінка психолога

                    

Модель адаптації дитини у дитсадку
 
Академічна – пристосування дитини до норм закладу: характеризує ступінь відповідності поведінки дитини нормам (прийняття вимог вихователя і ритму навчальної діяльності, опанування правилами поведінки)
Соціальна – пристосування дитини до групи однолітків: відображує успішність входження дитини до нової соціальної групи (прийняття дитини групою, достатня кількість комунікативних зв’язків, вміння вирішувати міжособистісні проблеми та ін.)
Особистісна – характеризує рівень прийняття дитиною самого себе як представника нової соціальної групи і відображується у вигляді відповідних самооцінки та рівня домагань у навчально-ігровій діяльності, прагнення до зміни себе
Успішне призвичаєння дитини до нового середовища залежить від:
  •  Стану її здоров’я;
  •  Особливостей нервової систем;
  •  Розвитку комунікативних навичо;
  •  Сімейних стосунків, стилю виховання в сім’;
  •  Уміння дорослих забезпечити активізацію адаптаційних ресурсів.
        
Напрямки  роботи щодо адаптації дитини :
  1.  Просвітницька робота з батьками (анкетування, соціально-педагогічний патронаж родини, тренінги-консультації, ділові ігри, «круглі столи», розважально-виховні заходи тощо).
  2.  Робота з педагогами (лекції, бесіди, соціально-психологічні тренінги, консультації, моделювання педагогічних ситуацій).
  3.  Адаптаційно-розвивальні заходи для дітей (ігротерапія, ігрові вправи, релаксація…).
 
 
 

 
 

Дитина –  ваш помічник  

  Іноді батьки думають, що легше все зробити самим, аніж навчити чомусь дитину. Але дітям надзвичайно потрібно відчувати свою приналежність до сімейних справ і обов’язків.     Неважка для дитини праця у домі прищеплює необхідні життєві навички, навчає приносити користь родині, близьким, цінувати турботу про себе з боку батьків й шанувати чужу працю. Залучати свою дитину до виконання деяких домашніх обов’язків ніколи не пізно і ніколи не рано.З чого почати     Для початку дитині потрібно пояснити терпляче і доступно, що від неї вимагається. Деякий час із нею мийте посуд або поливайте квіти і переконайтеся, що малюк все добре засвоїв. Дайте йому зрозуміти, що у разі необхідності ви завжди будете поряд.     Цінуйте передусім внесок, а не якість зробленої роботи. Якщо дитина втратить інтерес до роботи, не закінчивши її, похваліть малюка за вже зроблене, замість того, щоб примусити продовжити виконання завдання.     Не слід також жаліти дітей і виконувати за них роботу, краще допоможіть своїм маленьким помічникам так організувати свій час, щоб домашня робота не шкодила іншим заняттям.На все свій час

  •   У 2-3 роки малюк повинен вже вміти збирати свої іграшки і складати їх у певне місце. Він може підмести підлогу, покласти на поличку свій одяг.

  •  У 4 роки йому вже час накривати на стіл, годувати домашніх тварин, допомагати мамі складати постіль.

  •  П’ятирічний малюк цілком вже спроможний розлити у склянки молоко або сік, прибрати свою кімнату, відповісти на телефонний дзвінок, винести сміття.

  •  6-8 років він повинен вміти почистити овочі безпечною овочерізкою, витрусити килими, приготувати б

     

    утерброд або фруктовий салат, погуляти з домашньою твариною.

  •  9-10 років змінити постіль на ліжках, самостійно купувати хліб, молоко, вміти прасувати дещо, спланувати свій день народження, пришивати відірвані ґудзики.

  •  Одинадцятирічна дитина вже може без страху залишатися дома сама з молодшими дітьми, стежити за своїм одягом, сервірувати стіл, розкладати їжу на тарілки, прибирати зі столу і мити весь посуд. Крім того, вона повинна вміти вкладати спати молодших дітей, прочитати їм казку

  •  

     
     
     

 

 

 

 

 

Особливості розвитку та навчання ліворуких дітей дошкільного віку    

        Сучасна система виховання й навчання дітей дошкільного віку передбачає розкриття й розвиток здібностей кожної дитини. У цьому напрямку роботи чітко визначилася і проблема розвитку та навчання ліворуких дітей. Довгий час в нашому суспільстві цій проблемі не надавали особливого значення, більше того – дорослі намагалися переучувати своїх ліворуких вихованців. Наслідки таких переучувань – серйозні фізіологічні та психічні втрати в розвитку дитини.Рекомендації батькам ліворуких дітей     Як поводитися батькам з дитиною лівшею.

  •  З огляду на підвищену емоційність і чутливість такої дитини,потрібно бути з нею чуйним і доброзичливим.

  •  Створити для дитини сприятливий клімат у родині.

  •  Не воювати з нею через впертість, а завуалювати це якою-небудь грою.

  •  Прийняти як належне особливість дитини і не намагатися перетворити її на «правшу».

  •  Хвалити за найменші успіхи й заохочувати художні чи музичні здібності, не прагнути зробити з малюка вундеркінда.

  •  Намагатися частіше робити сюрпризи.

  •  Не пред’являти до дитини завищені вимоги й не протиставити її іншим звичайним дітям.

  •  Любити її такою, як вони є.

  •  Якщо після п’ятирічного віку ви помітили в дитині незрозумілі нав’язливі прагнення, побоювання або страх, негайно зверніться до фахівця.

Як не можна поводитися з дитиною-лівшею

  •  Насміхатися з приводу того, що дитина відрізняється від багатьох, тому що в основному все робить лівою рукою.

  •  Зайвий раз підкреслювати це про сторонніх людях.

  •  Намагатися доводити до сліз і викликати своїми методами виховання інші негативні емоції.

  •  Бути в основному сухим і педантичним у спілкування з дитиною.

  •  Створювати таку обстановку  у своїй сімї, яка б знижувала самооцінку малюка, змушувала почуватися відкинутим і нікому не потрібним.

  •  Таке виховання, зазвичай, сприяє розвитку неврозу або симптомів заїкуватості в маляти.

 


 
 
 
 
 
 
Як правильно робити вибір і кому віддати перевагуу дошкільному вихованні малюка
 
 
 
 
 
 
    Коли народжується малюк, нікому й на думку не спаде довірити його виховання комусь, окрім мами й тата. коли ж ні, дитину допомагають няньчити бабуся або дідусь, та все-таки спочатку постійно тримають малюка на руках саме батьки. Але минає час, дитина зростає, і батьки дедалі частіше замислюються над тим, що потрібно вийти на роботу або просто покликати помічників, тому що весь час знаходяться вдома і займатися тільки виховання малюка – заняття виснажливе, та й гроші заробляти необхідно. Саме тоді перед мамами й татами постає вибір, кому віддати перевагу няньці чи бабусі? Батьків можна зрозуміти, одне вони прагнуть для своєї дитини всього найкращого, якісного і корисного. Вони сподіваються , що, наприклад віддаючи малюка у домашній або приватний садочок, отримують хоч і дорогу, але все-таки якісну освіту і догляд. А залишаючи малюка з бабусею, хочуть, щоб поруч із ним знаходилася рідна людина, яка напевне не скривдить його і не зробить нічого поганого. Спробуймо розібратися у всіх позитивних і негативних моментах кожного з цих варіантів вибору і допомогти батькам прийняти правильне рішення.
 
 
 
Дитячий садок  
 
   У якому віці потрібно віддавати дитину до дитячого садка? Це саме той випадок, коли все вирішується індивідуально. Наприклад, одна дитина дуже товариська, вона легко відпускає маму навіть у півтора-два роки, спокійно грається іграшками і майже не реагує емоційно на зміну середовища. А інший малюк з лементом чіпляється за маму, посувається незатишно скрізь, крім будинку і звичної пісочниці, і його важко вмовити дати руку вихователь ниці.     Середній вік, коли дитина може вже спілкуватися з іншими дітьми і визнавати нові правила – 3-3,5 роки. Індивідуальні особливості дитини потрібно враховувати самостійно або порадившись із психологом. Деякі батьки дотримуються такої думки: раніше віддаси в садок – дитина буде більш товариською, у подальшому їй буде легше іноді це дійсно так, а іноді ні, тому похід у дитячий садок  на тривалий час залишає негативний слід у душі дитини. Отже серйозно обміркуйте своє рішення і ще раз уважно поспостерігайте за своїм малюком.     А що відбувається якщо батьки вирішили залишити малюка вдома?
 
 
 
Удома до школи
 
Плюси. Дитина не так часто хворіє. Малюк забезпечений якісний харчуванням і індивідуальним заняттям.Мінуси. У домашніх умовах батькам складно дотримуватися режиму дня. Якість підготовки до школи іноді буває сумнівною, тому що батьки рідко бувають педагогами-дошкільниками.Залишаючи дитину вдома, можна перекласти частину турбот на бабусю або няньку
 
Нянька
 
Плюси. Як правило, це людина із спеціальною педагогічною освітою, яка не рідко має великий досвід роботи з дітьми й у родинах. Нянька займається тільки вихованням дитини. Саме з нянькою дитина отримує той самий «індивідуальний»  підхід, про який так мріють мами.Мінуси. Якою б гарною не була нянька, однак малюк буде позбавлений нормального спілкування зі своїми однолітками, не навчиться правил поведінки у дитячій групі.
 
 
Бабуся
 
Плюси. Користь бабусі є очевидною. Її перевага над нянькою – ставлення до малюка, як до рідного. І досвід виховання власних дітей, хоч і давній, є. Мінуси. Не всім мамам подобається бабусина позиція що до дитини. Бабусина педагогічна позиція найчастіше також не збігається з маминою, що викликає порушення поведінки в дитини.
 
 
 
Тільки мама
 
Плюси. Деякі мами вважають виховувати дитину категорично самі. Нічого поганого у цьому не має. Мама найкраще відчуває і розуміє малюка.Мінуси. Займаючись дитиною весь час, мама дуже стомлюється, іноді стає дратівливою і нестриманою. Вона рідко має спеціальні знання, щоб грамотно навчати дитину читання або математики
 
 
 
Отже, обирайте самі дорогі батьки!
Щоб прийняти правильне рішення, насамперед, визначте свою мету: якою ви бажаєте бачити свою дитину за кілька років, чого прагнете від дитячого садка або від няньки. До речі, якщо малюк тривожний і замкнений, то це зовсім не означає, що йому протипоказаний садок. Просто впродовж деякого часу дитина потребуватиме вашої допомоги.
Хай вам щастить, дорогі мами й тата! Думайте перш за все про те, щоб не нашкодити своїй дитині!

 

 

 

 


1
2
3
4